Висвітлюються основні віхи життя, наукової творчості, громадської діяльності українського історика, джерелознавця, архівіста, одного з фундаторів та активних діячів Історичного товариства Нестора-літописця, професора Київського університету св. Володимира, академіка УАН В.С.Іконникова (1841-1923). Покажчики репрезентують бібліографію праць ученого.

Вперше у вітчизняній науці на основі архівних та історіографічних джерел висвітлено життя та діяльність видатного українського історика, джерелознавця, історіографа, бібліографа, професора Київського університету св.Володимира, академіка УАН В.С.Іконнікова (1841-1923). Досліджено внесок вченого у розроблення проблем історичного джерелознавства, архівістики, бібліотекознавства та інших джерелознавчих галузей історичного права. У додатках подано документи, що найкраще репрезентують джерельну базу до вивчення життєпису та наукової спадщини вченого.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

Висвітлено історію архівної справи в Україні від найдавніших часів до сьогодення, зокрема, періоду Київської Русі та Галицько-Волинської держави, адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (XV - першої половини XVII ст.). Проаналізовано зміни в адміністративно-територіальному устрої України-Гетьманщини в другій половині XVII ст. та їх вплив на становище архівів. Розглянуто організацію архівної справи на Лівобережній Україні у XVIII ст. Описано архіви адміністративних та судових установ Правобережної України другої половини XVII - кінця XVIII ст., монастирські архіви Волині, магнатські та шляхетські архіви, архіви Галичини, зокрема, земських актів у Львові, висвітлено розвиток архівної справи в Закарпатті. Розкрито вплив адміністративних реформ 1780-х рр. - ХІХ ст. в Російській імперії на архівну справу в Україні. Охарактеризовано документальні колекції науково-історичних установ і товариств та приватних наукових архівах в Україні ХІХ - початку ХХ ст. Досліджено архіви, що функціонували на західноукраїнських землях ХІХ - першої половини ХХ ст., в Україні у 1917 - 1920-х рр., проаналізовано розвиток архівної справи в УСРР 1920 - 1930-х рр. Детально розглянуто архіви Комуністичної партії України: формування, структуру (1918 - 1991 рр.). Особливу увагу приділено архівам УРСР у роки Другої світової війни, архівному будівництву в УРСР у 1945 - 1991 рр., українським архівним центрам за кордоном та розвитку архівної справи в незалежній Україні у 1991 - 2001 рр.

Освещена история архивного дела в Украине от давних времен до современности, в частности, периода Киевской Руси и Галицко-Волынского государства, административных и судебных учреждений литовско-польской эпохи (XV - первой половины XVII в.). Проанализированы изменения в административно-территориальном строе Украины-Гетьманщины во второй половине XVII в. и их влияние на состояние архивов. Рассмотрена организация архивного дела на Левобережной Украине XVIII в. Описаны архивы административных и судебных учреждений Правобережной Украины второй половины XVII - конца XVIII вв., монастырские архивы Волыни, магнатские архивы, архивы Галиции, в частности гродских и земских актов во Львове, освещено развитие архивного дела в Закарпатье. Раскрыто влияние административных реформ 1780-х гг. - ХІХ в. в Российской империи на архивное дело в Украине. Охарактеризованы документальные коллекции научно-исторических учреждений и товариществ, а также частных научных архивов в Украине в ХІХ - начале ХХ вв. Изучены архивы, которые функционировали на западноукраинских землях ХІХ - первой половине ХХ вв., в Украине в 1917 - 1920-х гг., проанализировано развитие архивного дела в УССР 1920 - 1930-х гг. Детально рассмотрены архивы Коммунистической партии Украины: формирование, структура (1918 - 1991 гг.). Особое внимание уделено архивам УССР в годы Второй мировой войны, архивному строительству в УССР в 1945 - 1991 гг., украинским архивным центрам за рубежом и развитию архивного дела в независимой Украине в 1991 - 2001 гг.

Висвітлено теоретично-методологічні та методичні проблеми історичного джерелознавства, визначено його основні компоненти. Запропоновано класифікацію джерел, а також методику їх опрацювання та використання у наукових дослідженнях та педагогічній практиці. Наведено стислу характеристику основних груп джерел з історії України, зокрема, речових, зображальних, писемних, усних, лінгвістичних, а також методичні рекомендації щодо їх дослідження та використання джерельної інформації. Подано термінологічний словник з даного питання.

Освещены теоретико-методологические и методические проблемы исторического источниковедения, определены его основные компоненты. Предложена классификация источников, а также методика их обработки и использования в научных исследованиях и педагогической практике. Приведены краткая характеристика основных групп источников по истории Украины, в частности, речевых, изобразительных, письменных, устных, лингвистических, а также методические рекомендации по исследованию и использованию их информации. Предложен терминологический словарь по данному вопросу.

Висвітлено предмет і завдання історичного джерелознавства, основні етапи його розвитку. Описано особливості класифікації писемних джерел. Наведено загальну характеристику лінгвістичних джерел. Розглянуто джерелознавчі проблеми історії України.

Раскрыт предмет и задачи исторического источниковедения. Освещены основные этапы развития исторического источниковедения. Описаны особенности классификации письменных источников. Приведена общая характеристика лингвистических источников. Рассмотрены источниковедческие проблемы истории Украины.

Висвітлено основні етапи життя, наукової, організаційної та громадської діяльності відомого українського ученого-історика, заслуженого діяча науки та техніки України, лауреата Державної премії України, доктора історичних наук, професора М.Ф. Дмитрієнко. Викладено бібліографічний покажчик наукових праць М.Ф. Дмитрієнко та публікацій про неї.

Освещены основные этапы жизненного пути, научной, организационной и общественной деятельности известного украинского ученого-историка, заслуженного деятеля науки и техники Украины, лауреата Государственной премии Украины, доктора исторических наук, профессора М.Ф. Дмитриенко. Приведен библиографический указатель научных трудов М.Ф. Дмитриенко и публикаций о ней.

Висвітлено комплекс традиційних і модерних спеціальних історичних дисциплін, зокрема, їх завдання, методи дослідження та місце в структурі історичної науки. Розкрито внесок у розвиток спеціальних галузей історії провідних учених, наукових осередків та інституцій.

Освещен комплекс традиционных и модерных специальных исторических дисциплин, в частности, их задачи, методы исследования и место в структуре исторической науки. Раскрыт вклад в развитие специальных отраслей истории ведущих ученых, научных центров и организаций.

На основі аналізу творчої спадщини В.С.Іконникова досліджено його внесок у розроблення проблем теоретичного та практичного джерелознавства, опрацювання шляхів і методів дослідження джерел, їх критичного аналізу й оцінки. Реконструйовано життєвий та творчий шлях В.С.Іконникова як історика-джерелознавця, обгрунтовано узагальнену оцінку факторів, що вплинули на формування наукових поглядів та джерелознавчого мислення історика, окреслено концептуальні підходи та методологічні засади його творчості. Упорядковано бібліографію праць вченого, проведено їх бібліометричний аналіз, визначено пріоритетні напрями досліджень та виокремлено блок джерелознавчих праць.

На основі статистичного матеріалу здійснено спробу проаналізувати бібліометричну історію публікацій відомого вітчизняного вченого В.С.Іконнікова, порівнюючи їх з нормативними бібліометричними і науковометричними індикаторами, розробленими українськими та російськими вченими, зокрема, за творчими десятиліттями, за проблемним (тематичним) спрямуванням, видовим розподілом, а також за бібліометричними індикаторами оцінки наукової творчості. Наведено ареал розсіювання авторських публікацій у періодичних виданнях та проаналізовано наукові взаємозв'язки вченого на основі вивчення кола цих видань.

Розглянуто новий бібліотечний проект "Історія малих міст України", що реалізується в межах бібліотечного клубу "Національні святині", створеного при Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т211(4Укр) + Т1(4Укр)5 + Ч611.5

Рубрики:

Джерелознавство

Історія історичної науки (Історіографія)

Рукописна книга

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вірусні інфекції є основною причиною захворюваності в усьому світі. Показник смертності від неускладненого грипу становить 0,01 - 0,20 %, проте він різко зростає, якщо хвороба виникає в ослаблених осіб і дітей раннього віку. Мета дослідження - визначити основні групи лікарських засобів (ЛЗ) і провести аналіз сучасного асортименту лікарських форм, які найчастіше рекомендують для профілактики та лікування грипу у дітей. Використовували метод контент-аналізу, бібліоірафічний метод і метод узагальнення. Об'єктами досліджень були "Державний реєстр лікарських засобів", "Державний формуляр лікарських засобів", клінічні протоколи й стандарти медичної допомоги хворим на грип і гострі респіраторні інфекції. Зауважено, що найчастіше застосовують таблетовані лікарські форми (45,55 %), капсули (6,28 %) та порошки (21,99 %), що для дітей віком до 3 років є проблематичним. Найбільш ефективні лікарські форми для дітей (сиропи, супозиторії) становлять лише 8,37 % необхідного арсеналу ЛЗ. Перелік противірусних ЛЗ системного застосування для профілактики та лікування грипу у дітей містить лише 3 найменування. Із них лише озельтамівір можна використовувати для лікування грипу у дітей віком від 1 до 5 років. Для профілактики, лікування грипу й гострих респіраторних інфекцій у дітей застосовують переважно таблетки, капсули та інші лікарські форми для дорослих. Висновки: підвищення ефективності профілактичних заходів і лікування інфекційних захворювань у дітей вимагає вдосконалення методів введення ЛЗ збільшенням кількості відповідних лікарських форм.

Висвітлено життя та наукову діяльність українського історика, архівіста, документознавця, одного з фундаторів теоретичного джерелознавства в Київському універсітеті імені Тараса Шевченка М. Я. Варшавчика (1918 - 2001). Реконструйовано життєвий шлях та творчий доробок ученого, укладено повну бібліографію його наукових праць. Презентовано мемуарний та ілюстративно-документальний комплекс матеріалів, що висвітлюють життєдіяльність історика. Запропоновано переосмислене гуманістичне трактування моделі історико-партійного джерелознавства на теоретико-методологічних засадах актуалізованих М. Я. Варшавчиком.